Подаруймо планеті життя

3 квітня у селі Солобківці, Ярмолинецького району стартувала акція «Посади дерево»
І поспішили дарувати планеті життя учні місцевої школи та її директор Наталія Ткачук, вчителі школи, учні навчально-реабілітаційного центру, її директор Алла Гаман, вчителі та вихователі цієї школи. Працівники Солобковецької сільської ради та її керівник Сергій Когут.
Активну участь у акції та у народженні майбутнього скверу взяли голова Хмельницької обласної ради – Михайло Загородній, директор центру розвитку місцевого самоврядування Хмельницької області – Сергій Яцковський, голова Ярмолинецької РДА – Андрій Шутяк, представник Агрофірми «КЕРНЕЛ» – Руслан Ляховченко та Агрофірми «Мрія» – Микола Кузь.
Нехай приймаються і живуть молоді дуби, клени і липи, радують нас своєю свіжістю та величчю!

Книга – мудрий наставник, друг і учитель

«Прищепити дитині смак до читання — найкращий подарунок, який ми можемо зробити». С. Лупан

Безумовно, такий візит школярів до бібліотеки приємний для кожного бібліотекаря.Учні мали можливість познайомитись з новинками, обміняти книги, почути думку друга про прочитане, знайти відповідь на свої запитання, пригоститись чаєм. Дякую Тетяні Валеріївні за її розуміння і підтримку, за прагнення нагадати учням наскільки важлива книга і читання в нашому житті. Бібліотека живе, вона потрібна і вона чекає на Вас!

Пам`ятаймо про це…

Згадайте нас – бо ж ми колись жили

Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!

Ми в цій землі житами поросли

Щоб голоду не знали люди вічно

Сьогодні ми зібрались, щоб віддати шану, сказати всьому Світу, що ми пам’ятаємо, що нас болить душа за тими усіма, хто постраждав в Україні в роки Голодоморів. За тих стареньких і немічних, за молодих і красивих, за матерів, які не змогли народити дитину, тому, що не мали сил вижити самим, за тих хто просив хліба скоринку, не розуміючи, що вже не скуштує її.

Проости нас, Господи Великий,

Прости, ще раз, в останній раз –

Позбав нас від такого лиха,

народи всі і грішних нас.

 Свічкова хода, яку започаткувала в Солобківцях спеціаліст з відділу культури ОТГ Ірина Бойко примусила нас задуматись над нашим минулим і сьогоденням. Ми мали час, тому, що два кілометра  цієї ходи торкнулись серця кожного.

На домовлену годину біля місцевої школи зібрались працівники Солобковецької амбулаторії, Будинку культури та бібліотеки, працівники Солобковецького дитячого садка, директор, вчителі та учні загальноосвітнього закладу, вчителі та учні навчально-реалібітаційного центру, учні, вчителі та працюючі музичної

 школи, голова ОТГ Сергій Когут та всі працівники керівного складу апарату місцевого самоврядування

Ця процесія із свічками та колосками в руках змушувала віддати шану всіх проїзжаючих автомобілістів, які з розумінням сприйняли нашу акцію. І ось ми біля пам’ятного знака Жертвам Голодомору, що біля сільської ради. Звучить «Реквієм» Мирослава Скорика.

Відкрив «День Пам’яті Жертв Голодоморів» голова ОТГ Сергій Когут, який висловив ті тяжкі події та їх наслідки, та закликав вшанувати пам’ять безневинних жертв хвилиною мовчання.

Вчитель історії Олександр Тимощук знову заставив нас замислитись над пережитим нашими односельчанами, родичами, батьками. Закликав берегти пам’ять у своїх серцях. А пісня про Голодомор у виконанні викладача дитячої музичної школи Альони Розквас запала щиро в душу співом і словами.

Відбулось покладання свічок та колосків до маятника і всі завмерли вшанувавши Гімн України.

Велика подяка за участь у проведенні «Дня Пам’яті Жертвам Голодоморів» ведучим заходу Дарині Махобей, Марині Міходуй, Катерині Котик, Степану Стрихарчуку

Святкуємо Незалежність Польщі

 

Рік 2018 є роком особливим, адже у цей рік поляки та українці святкують сторіччя здобуття незалежності та початок боротьби за незалежність для своїх батьківщин. Це виняткова нагода для зміцнення дружніх зв’язків, культурної співпраці: польської та української спільнот. Нині Польща – суверенна держава, член Європейського і Північноатлантичного Союзів, це країна, яка будує партнерські стосунки з сусідами, в тому числі, й з Україною.

А розпочали святкування прийнявши участь у Святій Месі, у храмі Матері Божої Святого Скапулярію, яку провів настоятель отець Крістіан. присвяченій 100 – річчю Незалежності Польської республіки, бажаючи народу Польщі Господнього благословіння, миру, процвітання та взаємопорозуміння.

Така гарна тема, яка єднає наші народи з давніх – давен не залишили байдужими Солобківчан та гостей із Ярмолинець і бібліотека рада була гостям.
Вітали ми голову правління громадської організації об`єднання поляків Ярмолинеччини «Єдність» Генріха Качуровського, сільського голову ОТГ Сергія Когута, викладача Ярмолинецького будинку творчості Інну Курбатову, заступника сільського голови по культурно-масовій роботі Ірину Бойко. Вчителів-істориків Станіслава Мужило та Олександра Тимощука. Щасливі були бачити жителів Солобковець, які зберігають традиції свого роду, пам’ятають свій ровід – Вацлава Яроцька , Галина Буга, Гелена Яворська, Світлана Міходуй, Галина Рудковська, родина Федорович, Станіслава Бохняк.
Олександр Михайлович зробив екскурс історичних подій від найдавніших часів і до 1918 року, продовжив нашу історію Генріх Качуровсьський. Наголосивши , що мир і процвітання приходять завдяки великій любові керівників держави та її жителів. Успіх приходить завдяки реформам, дієвості органам влади.
Історичний екскурс «Злети і падіння наших держав» провів Станіслав Мужило .
Мабуть найбільше торкнулись душі кожного присутнього спогад власного родоводу, розповідь Вацлави Яроцької – зачепили за живе усіх присутніх, життя бабусі Мечислави Цезарівни, яка в 1938 році була вислана до Сибіру, дідусь був репресований і розстріляний в 1938 році. Пам’ять про рідних не згасає в наших душах. Але сумувати не дозволяли пісні у виконанні Ірини Бойко Та Інни Курбатотової, гарне виконання пісні «Рота» та «Гей соколи» дуже були милі присутнім. Прозвучали вірші «Лист в’язня», на польській мові, автор Констянтин Гальчинський від Галини Буги та вірш Ліни Костенко «Поїзд із Варшави» у виконанні Любові Федорович.
Завершилась наша зустріч теплим чаюванням та продовженням теми розмови.
Сердечно вдячна всім присутнім, запрошую до нових тем спілкування, які так потрібні в нашому житті.

 

Творчість зігріта променем душі

Ми чекали цієї зустрічі, готувались, хвилювались, обмірковували виступи, а найбільш за все чекали на свого гостя, знатного за творами поезії і прози, художника і майстра соломоплетіння та виробів із глини, ми чекали Антона Євдокимовича Гриба, який проживає в        м. Тернопіль.

Народився Антон Євдокимович у селі Слобідка-Глушковецька 7 листопада 1938 року. Закінчив Солобковецьку середню школу, навчався у Погірцівському ПТУ Львівської області, Московському народному університеті мистецтв, Одеському університеті. Працював ст.. методистом з образотворчого і декоративного-ужиткового  мистецтва. Очолював Тернопільський осередок НСМНМІ.працював викладачем образотворчого мистецтва Кременецького гуманітарно- педагогічного інституту ім. Тараса Шевченка

Маючи любов до народної творчості мандрував від села до села, знаходив майстрів, обирав твори, влаштовував виставки, консультував, залучав народних умільців до створення і збереження колективних творчих осередків кожного регіону. Особливо цікавився розписом. Малювання для Антона Гриба – органічна потреба, ще  змалку малював у школі, в армії, технічному училищі.

Усе це надихало на роздуми, на появу власних розписів. Про все це  ми почули вже від самого автора і винуватця нашої очікуваної зустрічі.

Він прибув, такий звичайний, мудрий чоловік, з проникливим уважним поглядом, такий знаний, але наш земляк, тож рідний і зрозумілий.

І ми почули  його розповідь про життєвий  шлях, людей, які дорогі його серцю, творчі задумки.

В залі зібрались керівники сіл, друзі, працівники культури, члени районного клубу «Автограф», вчителі та учні загальноосвітньої школи, жителі села. І полинули вітання від голови ОТГ Сергія Когута, сільського старости Миколи Гринчака, друга дитинства Семена Бурина, односельчанки Лариси Пальори, членів клубу «Автограф»                             Катерини Бучуляк та Жанни Олійник, завідуючої Глушковецької бібліотеки-філіалом Алли Тиж,колишньої студентки, яка навчалася на працях  Антона Євдокимовича, а нині вчителька образотворчого мистецтва Аліни Вітковської, завідуючої краєзнавчим відділом районної бібліотеки Валентини Москаленко.

Усі  дякували за творчість, бажали подальших успіхів,міцного здоров`я сил і натхнення.

Учні Солобковецької музичної школи під керівництвом викладачів Альони Розквас та Ірини Веремчук радували нас художніми номерами. То ж дякую виконавцям пісень – Евеліні Ситник, Роксолані Сапоговській, Евеліні Драгомирецькій, Вікторії Грох, Софії Сердуніч, Алісі Драгомирецькій, Світлані Танасюк та ансаблю «Демісолька»-. Дякую Дарині Махобей та Аріні Кунділовській за змогу зазирнути у творчість поета, та всім присутнім, які розділили радість нашої зустрічі.

Талант, щиро дарований для усіх!

«Нашого цвіту, для усього світу» – це про нашого вельмишановного Антона Гриба, сатирика та живописця, майстра декоративного розпису і плетіння із соломи – брилів, тарелей шкатулок і серветок. А ще він дослідник Тернопільщини, цей край став для нього рідним. Народився Антон Євдокимович в селі Слобідка Глушковецька, 7 листопада 1938 року. Він Заслужений майстер народної творчості України, член Національної Спілки Майстрів народного мистецтва України, багатолітній голова її обласної організації, а нині старший викладач гуманітарно- педагогічної академії ім. Тараса Шевченка.

Учасник міжнародних, Всеукраїнських та обласних вернісажів, мав 15 персональних виставок. Він – лауреат обласної премії ім. Ярослава Музики, його твори зберігаються  в музеях Ярмолинців, Тернополя. Києва, Ялти,Москви.

Наша бібліотека з великою шаною і повагою дякує шановному Антону Євдокимовичу за подаровані книги, тож користувачі мають змогу познайомитись з творчістю нашого земляка:

І знов минає тепле літо.

Ступає осінь на поріг,

Приходьте, друзі, щоб зігрітись.

Згадати, як було колись.

Допоки шлях ваш в білім світі

Ще жовтим листям не встеливсь.

Запрошує автор, і Солобківчани з великою цікавістю живуть життям його героїв, пізнають своє село і своїх односельчан вже в історичному минулому, знайомляться з поезією та піснями, де все своє та рідне. В листопаді Антон Євдокимович святкуватиме свій поважний ювілей, то ж сердечно бажаємо  щоб та енергія, працелюбство, наснага не полишали його, щоб обдаровував нас своїм добром і талантом надалі, щоб його перо не затупилося. Душа і серце не збайдужіли! 1 на закінчення слова – бажання нашого талановитого земляка:

Накукай зозуле мені стільки літ,

Щоб я вдосконалив оцей білий світ.

Щоб лиха у ньому повік не було,

Щоб радістю кожне обличчя цвіло

“Викрутаси” веселять Марію Семенівну!

Нові форми навчання, які змінюють наше ставлення до своєї професії, розуміння життєвої позиції, вміння спілкуватись.

Велика подяка всім організаторам за прекрасний тренінг “Громадянська освіта жінок місцевих громад”, а особливо Іванні Іванівній, яка підготувала і провела супер – навчання “Неформальна громадянська освіта усвідомлення, потреби, можливості”.

Літо з бібліотекою!

Ось і настала ця пора – діти на канікулах, в дитсадку ремонт і от де ж набратись позитиву, не занудьгувати, заховатись від спеки, знайти мудрий порятунок у привітному книжковому царстві , подивитись мультики та різні новини, зіграти в настільні ігри – звичайно в нашій бібліотеці! І ось вони – мої пташенята. такі галасливі, їм цікаво усе і шкільна програма і пригоди і звичайно, що поспішають – їм ще потрібно встигнути на стадіон. Запрошую на чаювання і буду їх чекати!

А це мої активні користувачі родина Гринчук – Діана , Артур і Назар. Знайшли що кому до вподоби – задоволені!

Мамо моя рідна і єдина

Мама! Найдорожче слово в світі

Де б не був ти, щоб ти не робив.

Назавжди вона твій шлях освітить

Ніжним серцем відданим тобі!

 

Напередодні  Дня Матері учні третього класу разом із класним керівником Леонідою Леонідівною прийшли до бібліотеки, щоб розповісти , як вони люблять своїх матерів. Щирі розповіді дітей про своїх найдорожчих матусів, вражали своєю безпосердністю, добротою і теплотою – найдобріші, найкрасивіші, роботящі, такі в наших дітей мами. Декламували вірші, співали пісні.

А ось під керівництвом вчительки подовженого дня Тетяни Григорівни до бібліотеки завітали учні молодших класів і ми знову говорили про маму, знайомились з книжковою виставкою та підбирали собі літературу.

Коли ти у світі не один.

Для Руслана прихід до бібліотеки це можливість спілкування: з книгами, журналами, з соціальними мережами і друзями. Дружба – це взаєморозуміння і взаємоповага. В житті людини дружба має велике значення. Справжні друзі бояться образити одне одного. Тож нехай сьогоднішній день буде добрим і веселим – поруч друзі і мама – вічний оберіг!